Історія етикету: основні етапи розвитку

Перебуваючи у суспільстві, ми не можемо не підкорятися певним правилам і нормам, адже це запорука комфортного співіснування з оточуючими. Практично кожен житель сучасного світу знайомий з таким словом як «етикет». Що ж воно означає?

Перші витоки етикету

Етикет (від франц. Etiquette — етикетка, напис) – це прийняті норми поведінки людей у суспільстві, яких слід дотримуватися, щоб уникати незручних ситуацій і конфліктів.

Вважається, що поняття «гарні манери» виникло ще за часів глибокої давнини, коли наші предки почали об'єднуватися в громади і жити групами. Тоді і з'явилася необхідність розробити якийсь звід правил, які б допомагали людям контролювати свою поведінку і уживатися разом без образ і розбіжностей.

Жінки шанобливо ставилися до своїх чоловіків-добувачам, підростаюче покоління виховувалося найбільш досвідченими членами громади, люди схилялися перед шаманами, цілителями, богами – все це перші історичні корені, що заклали зміст і принципи соврменного етикету. До його появи і становлення люди нешанобливо ставилися один до одного.

Етикет в Стародавньому Єгипті

Ще до нашої ери безліч знаменитих людей намагалися придумати найрізноманітніші свої рекомендації з приводу того, як варто людині вести себе за столом.

Однією з популярних і відомих рукописів в III тисячолітті до нашої ери, дійшла до нас від єгиптян, став збірник спеціальних рад під назвою «Повчання Кочемни», написаний, щоб навчити людей хорошим манерам.

У цьому збірнику були зібрані та описані поради для батьків, які рекомендували навчати своїх синів правил ввічливості і хорошого тону, щоб у суспільстві вони вели себе належним чином і не заплямували честь сім'ї.

Вже в той час єгиптяни вважали за потрібне використовувати столові прилади під час обідньої трапези. Їсти потрібно красиво, з закритим ротом, не видаючи неприємних звуків. Така поведінка розцінювалася як одна з головних переваг і достоїнств людини, а також було важливим компонентом культурної складової.

Однак часом вимоги до дотримання правил пристойності доходили до абсурду. Була навіть приказка: «Хороші манери роблять короля рабом».

Етикет у Стародавній Греції

Греки вважали, що необхідно носити гарний одяг, вести себе з родиною, друзями і просто знайомими стримано і спокійно. Обідати прийнято було в колі близьких людей. Воювати тільки люто – не відступати ні на крок і не благати пощади. Саме тут вперше зародився застільний і діловий етикет, з'явилися спеціальні люди – посли. Їм видавалися документи на складених один з одним двох картках, які отримали назву «диплом». Звідси і поширилося поняття «дипломатія».

В Спарті, навпаки, ознакою гарного тону була демонстрація краси власного тіла, тому жителям дозволялось ходити оголеними. Бездоганна репутація вимагала обідати поза домом.

Епоха Середньовіччя

В це темне для Європи час почався занепад розвитку в суспільстві, проте люди все одно дотримувалися правил хороших манер.

У X столітті н. е. розквітла Візантія. Згідно із зводом правил етикету церемонії тут проходили дуже гарно, урочисто, пишно. Завданням такого вишуканого заходу було засліпити послів з інших країн і продемонструвати міць і найбільша могутність Візантійської Імперії.

Першим популярним вченням про правила поведінки було твір «Дисципліна клерикалис», видане тільки в 1204 році. Автором його був П. Альфонсо. Вчення було призначене спеціально для духовенства. Взявши за основу цю книгу, люди з інших держав – Англії, Голландії, Франції, Німеччини та Італії – випускали свої посібники з етикету. Більшу частину таких правил становили правила поведінки за столом під час прийому їжі. Також були висвітлені й питання про те, як вести світські бесіди, приймати гостей і влаштовувати заходи.

Трохи пізніше виникло й саме слово «етикет». Його ввів в постійний побут всім відомий Людовик XIV – король Франції. Він запросив гостей до себе на бал і роздав усім спеціальні картки – «етикетки», де були написані правила поведінки на святі.

З'явилися лицарі зі своїм кодексом честі, створювалася безліч нових ритуалів і церемоній, де проходили посвячення, брали васальну залежність, укладали договір про служіння сеньйору. Тоді ж у Європі виник і культ поклоніння прекрасним дамам. Стали проводитись лицарські турніри, де чоловіки боролися за обраницю, навіть якщо вона не відповідала їм взаємністю.

Також в епоху Середньовіччя виникли і донині існують такі правила: рукостискання при зустрічі, зняття головного убору в знак вітання. Таким чином люди показували, що в руках у них немає зброї і що налаштовані вони на мирні переговори.

Країни Висхідного Сонця

В Японії та Китаї правила хороших манер вважалися тим же самим, що і закон. Тут приділялася увага навіть найменших деталей: жестів, рухів, погляду.

Наприклад, відмова від кухля води або косий погляд міг спричинити за собою цілу війну кланів, яка могла тривати роками до повного знищення одного з них.

Китайський етикет налічує більше тридцяти тисяч різних церемоній, починаючи від правил чаювання і до укладення шлюбу.

Епоха Ренесансу

Для цього часу характерним є розвиток країн: поліпшується їх взаємодію один з одним, розквітає культура, розвивається живопис, вперед крокує технічний процес. Також зароджується поняття про вплив чистоти тіла на здоров'я: люди починають мити руки перед їжею.

У XVI столітті вперед ступив застільний етикет: люди стали користуватися виделками й ножами. На зміну пишності й учти приходить скромність і смиренність. Знання правил і норм етикету стає відмітною рисою елегантності і екстравагантності.

Історія розвитку етикету в Російській державі

Починаючи з середніх століть і до правління Петра I, російські люди вивчали етикет по книжці монаха Сильвестра «Домострой», виданої за царя Івана IV. Згідно її статуту чоловік вважався головою сім'ї, перечити якого не смів ніхто. Він міг вирішувати, що для його близьких добре, а що – погано, мав право карати дружину за непослух і бити дітей у якості виховних прийомів.

Європейський етикет прийшов в Російську державу за часів правління імператора Петра I. Спочатку створене правителем артилерійське і морська освіта замінилося на спеціальну школу, де навчали світським манерам. Одним з найбільш відомих стало твір про етикет «Юності чесне зерцало, або Показання до життєвого обходження», написане в 1717 році, яке неодноразово переписувався.

Були дозволені нерівні шлюби між людьми різноманітних станів. Люди тепер у праві були укладати шлюби з тими, хто опинився розлучений, з розстриженими ченцями і священнослужителями. Раніше такого робити було неможна.

Категорично заборонялось одружуватись молодим людям, які не закінчили школу, щоб вони не змогли піти від військової повинності.

Найбільш сильно були ускладнені правила і норми поведінки для жінок і дівчат. Заборони переслідували жіночий підлогу з самих пелюшок. Молодим дівчатам категорично заборонялося обідати в гостях, розмовляти без дозволу, показувати свої вміння в мовах або будь-якої іншої області. Однак вони повинні були вміти в певний момент сором'язливо червоніти, несподівано падати в непритомність і чарівно посміхатися. Молодий особі заборонялося виходити однієї або перебувати удвох з чоловіком протягом пари хвилин, незважаючи на те, що він міг бути її другом або нареченим.

Правила наказували дівчині носити скромну одяг, говорити і сміятися лише приглушеним голосом. Батьки зобов'язані були стежити за тим, що читає їх дочка, які заводить знайомства, і які розваги віддає перевагу. Після заміжжя правила етикету для молодої жінки трохи пом'якшувалися. Проте вона, як і раніше, не мала права приймати гостей-чоловіків у відсутність свого чоловіка, виходити одна на світські заходи. Після шлюбу жінка дуже ретельно намагалася стежити за красою своєї мови і манерами поведінки.

Заходи для вищого світу до самого початку XIX століття включали в себе як публічні, так і сімейні запрошення. Обов'язково повинні були проводитися різні бали і маскаради протягом всіх трьох місяців зими, адже це було головним місцем для закладу знайомств між потенційними дружинами і чоловіками. Відвідування театрів і виставок, веселі прогулянки в парках і садах, катання з гірок у святкові дні – всі ці різноманітні розваги стали все більш поширеними.

У Радянському Союзі така фраза як «світське життя» скасувалася. Людей вищих станів винищували, їхні звичаї і звичаї піднімалися на сміх і спотворювалися до абсурду. Спеціальна грубість в поводженні з людьми стала вважатися ознакою пролетаріату. В той же час різного роду начальники відійшли від підлеглих. Знання та володіння гарними манерами тепер були затребувані тільки в дипломатії. Урочисті заходи та бали стали організовувати все рідше. Найкращою формою дозвілля стали застілля.

Тепер замість слова «Ви» стало частіше використовуватися «ти», щоб повністю викорінити інтелігентність і показати, що в радянській державі всі рівні і значимі в однаковій мірі. Поступово почали зрівнюється права чоловіків і жінок.

В даний час поняття «етикет» містить у собі закономернсть правил і норм, що сформувалися в різні історичні проміжки. Кожен народ зміг внесла в нього свої поправки, які виникли внаслідок специфічного укладу кожної держави.

Батьківщиною світового етикету вважається західний світ. У XXI столітті в ході тривалого і ретельного відбору результатів життєвого досвіду всіх країн і народів світу звід правил етикету включив в себе тільки затребувані і найкращі з них. Однак його не можна вважати повністю завершеним. Ми розвиваємося, суспільство вдосконалюється, і скрізь потрібні певні правила і норми поведінки. Етикет буде впроваджуватися і посилено ускладнюватися і далі, стаючи все більш повним і значущим.

Більш детально про правила етикету ви дізнаєтесь із наступного відео.

Коментарі

Схожі статті


Вишукані манери і правила пристойності

Вишукані манери і правила пристойності

Кожен день ми спілкуємося з величезною кількістю людей. Багато в чому від нашої поведінки залежить

Основні принципи і правила ділового етикету

Основні принципи і правила ділового етикету

Якщо ви хочете чудово виглядати в діловому середовищі, то вам необхідно знати основні правила і

Дипломатичний етикет: види та правила проведення прийомів

Дипломатичний етикет: види та правила проведення прийомів

Прийоми є формою ділового спілкування на різних рівнях. Під час прийому можуть зустрітися

Етикет і культура поведінки ділової людини

Етикет і культура поведінки ділової людини

Культура поведінки і спілкування – це найважливіша складова ділових відносин. Етикет ділової людини

Правила етикету для чоловіків: хороші манери і культура спілкування

Правила етикету для чоловіків: хороші манери і культура

Образ вихованої молодої людини складається не тільки з уміння добре вести себе по відношенню до

Етикет у різних країнах: правила поведінки

Етикет у різних країнах: правила поведінки

Неписані правила поведінки існували ще за часів печерних людей, а от офіційне поняття «етикет»