Правила ведення бесіди

Ведення діалогу – це справжнє мистецтво, якому необхідно навчитися. Так було в усі попередні часи, і не змінюється по сей день. Оволодівши таким умінням, людина відкриває для себе безліч нових дверей, стаючи бажаним співрозмовником.

Для збагнення науки мовного спілкування важливо засвоїти кілька основних етапів:

• Уміння слухати. Володіє далеко не кожен, бо людина схильна по-справжньому чути лише власний голос. Це необхідно побороти і навчитися звертати всю свою увагу на співрозмовника, а також на аналіз отриманої від нього інформації;
• Подолання страху перепитати. Нерідко трапляється так, що не виходить з першого разу розібрати якусь фразу. Не потрібно соромитися уточнити незрозуміле слово, так як це не тільки допоможе уникнути незручних ситуацій, але і покаже, що мова людини має значення;
• Міміка. «Гра» бровами, посмішки, кивки – все це на підсвідомому рівні говорить про зацікавленість розмовою;
• Паузи. Вони необхідні під час власної промови не тільки заради виключення нудної одноманітності, але і щоб дати співбесідникові можливість засвоїти інформацію або вставити якусь свою репліку;
• Ввічливість. Бажаючи показати себе з кращої сторони, виявляючи вихованість і грамотність, не можна забувати про ввічливість. Грубість, нецензурні вирази й «слова-паразити» варто максимально виключити, особливо при спілкуванні з малознайомою людиною.

Навчитися веденню світської розмови не завадить нікому. Навіть якщо візаві досі не потрапляв у ситуації, коли потрібно говорити на «високому» рівні. Таке може статися в самий несподіваний момент, так і спроможність зацікавити представника «вищого суспільства» піде на користь.

Існує невеличка пам'ятка:

• Тут дуже важливий мовний етикет. У місцях, де панує особлива культура, не допускається спілкування на повсякденному рівні. Майбутні співрозмовники, як правило, представляються один одному, називаючи себе повним ім'ям і вказуючи деякі факти про себе.
• Ім'я та по батькові вимовляються для того, щоб співрозмовники так і зверталися один до одного під час розмови. Помітивши, що людина не запам'ятав цього відразу, можна акуратно нагадати йому.
• Слова – це тільки половина образу, не менш важливі дії. Триматися необхідно відкрито, прийнявши розслаблену позу. Не рекомендується схрещувати долоні, почухувати ніс і потилицю. Всі ці жести скажуть співрозмовнику про скутості і малою мірою відвертості.
• Найкраща тема для обговорень – один з фактів, про який стало відомо при знайомстві. Згідно етикету підійде щось спільне, точно цікаве обом. Тут варто бути обережніше – спірні питання можуть призвести до сварки.

Під час розмови з незнайомим раніше людиною не слід піднімати занадто банальні теми. Важливо постаратися обережно зрозуміти які інтереси переслідує співрозмовник, щоб він сам міг про них висловитися. Спостереження за розмовою, подмечание мовних зворотів, особисті висновки про ступінь знань і кількості інтересів – все це допоможе зрозуміти людину й визначити тему для спілкування.

При бажанні залишити після себе виключно позитивні емоції, потрібно навчитися доставляти задоволення всім розмовною процесом. Для цього варто скористатися особистою цікавою історією, як-то пов'язаної з обраною темою, розповівши її і ознайомившись зі сформованим думкою співрозмовника.

Грамотні побудови речень, красиві формулювання власних думок, плавність і чіткість мови – без цього майже неможливо вести конструктивний, приємний діалог. Кожен з аспектів сприятиме підвищенню ефективності спілкування, наприклад, на роботі. Без даних навичок не обійтися при самостійній організації і проведенні заходів.

Бути гарним співрозмовником для незнайомих людей не так складно, як здається. Потрібно тільки не забувати про декілька правилах:

• Зоровий контакт з людиною під час розмови покаже йому значущість того, що відбувається діалогу і зацікавленість у ньому.
• Навіть одна посмішка здатна подарувати позитивні емоції і сприяє розслабленню.
• Підтримка бесіди. Діалог необхідно якийсь час продовжувати, нехай навіть тема розмови якоїсь із сторін виявилася нецікавою. При цьому не варто забувати бути ввічливим.
• Підвищений тон навряд чи призведе до гарних вражень, проте «гучним шепотом» краще не говорити.
• Використання імені людини при спілкуванні позитивно вплине на нього психологічно на підсвідомому рівні.
• Перебити співрозмовника під час його промови можна тільки випадково, ні в якому разі не спеціально, інакше це залишить негативний слід. Правильно висловлювати власну думку тільки після завершення певної фрази візаві.
• Від звички хвалитися, якщо така є, рекомендується позбутися якомога швидше бо така риса характеру не подобається нікому.
• Кожен має право на свою думку, коли воно не переходить у зневагу.

Буває так, що після бесіди з конкретним людиною відчуваєш себе некомфортно. Щоб не стати одним з таких, досить запам'ятати деякі речі:

• Головне, бути самим собою, якими б не виявилися обставини. Не можна зрікатися власної особистості, гідної поваги.
• Якщо співрозмовник просто просить дати раду в якому-небудь питанні, не варто відповідати першу прийшла в голову фразу. Краще витратити трохи часу, щоб як слід обміркувати ситуацію і вирішити, чи є можливість надати допомогу. Якщо її немає, нехай людина відразу дізнається про це, адже в такому разі він буде лише вдячний за виявлену увагу і щирість.
• Постійно ставлячи себе вище навколишніх, не вийде добитися нічого хорошого, навіть в дійсності володіючи такою перевагою. Набагато приємніше надавати допомогу близьким і нужденним по мірі своїх сил, тоді люди й самі до вас потягнуться.
• Немає нічого поганого в тому, щоб стомитися від діалогу, наприклад, з настирливою і неприємною особою. В такому випадку краще сказати про цьому прямо, щоб не бути лицеміром.

Про те, як вести світську бесіду, дивіться у наступному відео.